«Молодь хоче читати Юкат!»

Цього року кожен учасник Світової Дня молоді у Мадриді поїхав додому з тонкою книжечкою жовтого кольору. Книжка називається Юкат (YouCat) або Youth Catechism of Catholic Church, тобто Молодіжний катехизм Католицької Церкви. Окрім тексту, тут є ще багато кольорових фотографій і маленький хлопчик, який перебігає зі сторінки на сторінку.

Що ж це за Молодіжний катехизм? Хто його написав, і як Папа дав на нього згоду? Про це спеціально для РІСУ розказав Бернард Мойзер, німецький християнський письменник, видавець, один із авторів Юкату.

— Як з’явилась ідея створення такого Молодіжного катехизму?

— Досить випадково. Я тоді як видавець працював над скороченою версією великого Катехизму Католицької Церкви під назвою «Компендіум». Та ось посеред його публічної презентації у Відні встала одна жінка, мати трьох дітей, і заявила, що це книжка не для молоді. Їм потрібно щось значно цікавіше, а не просто сухий підручник для богословів. Після асамблеї я сказав кардиналові Крістофу Шьонборну (ще один автор «Компендіуму». – Авт.), що та жінка має рацію, і йому треба їхати до Рима, говорити про Молодіжний катехизм із Папою. Він відповів мені, що це неможливо: якщо такий Катехизм буде укладено і видано в Римі, то ця книга дуже нагадуватиме уже презентований «Компендіум».

Тоді у мене з’явилась ідея. Що, як укласти такий Катехизм безпосередньо разом з молоддю? Кардинал був захоплений і дав мені шанс організувати таку співпрацю.

— І що Ви зробили?

— Спершу пошукав однодумців. Знайшов двох отців, а крім них, ще двоє старших людей, які були готові долучитися до цього проекту на кілька років. Разом ми робили першу чернетку Катехизму. Також знайшли 50 хлопців і дівчат, зібрали їх на два літні табори. Разом з ними читали Катехизм. Уже під час читання виникали питання, проблеми з розумінням тексту. Крок за кроком розпочався процес, до якого залучили загалом 200 людей, переважно молодь.

— А хто це були?

— Хлопці та дівчата віком від 15 до 25 років. Більшість із них надихнув до праці Світовий День молоді у Кьольні, Німеччина. Майже всі учасники проекту були німці.

— Як виглядала ваша робота далі?

— Спочатку ми разом читали Катехизм. Потім записували всі питання, які виникали в молоді. Також одразу почали збирати фотографії для ілюстрування книги. Дали учасникам фотоапарати, а потім помістили їхні фото в Катехизм.

Процес творення тривав близько трьох років. Ми двічі переписували Катехизм, бо перша версія була недостатньо доброю. І вже після цього відіслали примірник Папі, а він подав її на розгляд Конгрегації доктрини віри. Вони докинули нам ще кілька ідей. Так, крок за кроком, Юкат з’явився на світ.

— Чи важко було працювати з молоддю?

— Зовсім ні. Я отримав надзвичайно велике задоволення від тієї справи. Це був один із найкращих досвідів мого життя. У нас були бурхливі дискусії. Інколи ми мусили бути сильними, щоб захищати Церкву, незважаючи на виклики часу.

— Ви не боялися, що Юкат вийде трохи поверхневим?

— Ми ставили перед собою два завдання: подати повну доктрину Католицької Церкви і зробити це способом, якнайдоступнішим для молоді. Постало питання: як це поєднати? В результаті, ми сформували книгу таким чино: поділили питання, які ставила молодь, на чотири розділи (вони відповідають розділам великого Катехизму) і дали на кожне коротку відповідь, посилаючись у дужках на статтю з великого Катехизму, яка стосується цього питання. Також по боках доповнили сторінки цитатами різних авторів, уривками зі Святого Письма, енциклопедичними даними. Усе це для того, щоб молодь крок за кроком проникала вглиб мудрості Церкви.

— Багато часу довелося присвятити обговоренню дизайну Юкату?

— О так! Молодь, яка брала участь у дебатах, вирішила, що дизайнером має бути Александр фон Ленгерк. Александр придумав маленького хлопчика, що рухається у правому нижньому кутику книги, коли гортаєш сторінки. Це дуже гарний спосіб заохотити до читання. Однак виникли проблеми з професорами, які вважали, що у Катехизмі не має бути подібних малюнків. Але молодь наполягла: «Ми хочемо, щоб цей хлопчик був у книзі». А от з Папою жодних проблем у цьому питанні не було. Гадаю, йому також це сподобалось.

— А якою, власне, була перша реакція Святішого Отця?

— Кілька разів ми мали короткі зустрічі з Понтифіком. Люди, які передали йому книгу, сказали, що Папа, як тільки отримав її, згодився написати передмову. Ми побачили, що він був повністю відкритий на цей проект. Папа також сказав, що хоче бачити Молодіжний катехизм у наплічнику кожного учасника Світового Дня молоді. Тому на обкладинці в куті ми помістили напис «Це особистий подарунок для тебе від Святішого Отця».

— А що ви робили на Світовому дні молоді?

— Я запросив молодих представників з Індії, України, Австралії, Голландії, Філіппін, Німеччини, Канади, Хорватії. Разом ми сформували групу журналістів, які писали, знімали відео, популяризували СДМ. Окрім того, збирали свідчення віри молоді, що приїхала на з’їзд. Зробили близько 30 інтерв’ю. Їх можете знайти на нашому веб-сайті http://www.youcat.org/.

Журналісти запитували про враження від Молодіжного катехизму і заохочували залишати на сайті свої відгуки, пропозиції щодо покращення книги. Ми хочемо мати зворотній зв’язок, чути критику, побажання від читачів. Надіюся, одного дня наш сайт буде перекладений і українською мовою.

— Як сприйняли ідею Молодіжного катехизму духовенство та молодь, які приїхала сюди, в Мадрид?

Ще до початку з’їзду ми отримали підтримку від багатьох кардиналів Римо-Католицької Церкви. В Мадриді ми зустрічали людей, які вже купили примірник Юкату в своїх країнах і встигли його прочитати. Молодь хоче читати Юкат! Також багато отців молилися за нас. Один священик якось сказав мені: «Нарешті мені маємо книжку, яку наші діти справді читають».

— Як ви будете поширювати її після Світового Дня молоді? Скільки країн уже залучені до перекладу і поширення Юкату?

— Популяризацію ми розпочали із заснування веб-сайту. Протягом наступного місяця 23 нації уже матимуть переклад книги у своїх країнах. Вони зможуть внести туди невеликі зміни, зважаючи на локальні традиції, доповнити новими фотографіями. Думаю, через рік Юкат буде уже в близько 100 країн. Це чудова можливість об’єднати віруючу молодь усього світу в одну спільноту. Я робитиму все, що зможу, щоб підтримати цю ідею.

— А хто фінансує видання Юкату?

— 700 тисяч примірників, які поширили між учасниками СДМ, були фінансовані благодійною організацією «Допомога Церкві в потребі», яка підтримує католиків по всьому світу. Тепер книжку можна побачити і на прилавках звичайних книжкових крамниць. Автори книги не отримують від цього жодного прибутку. Усі гроші передаються Фундації євангелізації молоді в світі.

— Чи буде Юкат поширюватися в Україні?

— Так. Ми уже встановили контакти з українськими видавцями, які працюють над примірником для української молоді. Зв’язок тримаємо з отцем Ростиславом Пендюком. Наразі ми тільки розпочинаємо цю співпрацю.

— Чому Ви приєднались до втілення ідеї Юкату?

— Я християнський автор, а також батько трьох дітей. Завжди найбільше хотів, щоб мої діти були християнами, що ідуть за серцем. Потрібно говорити з дітьми про віру, допомагати їм, підтримувати їхній ентузіазм.

— Якби мали можливість звернутись до молоді всього світу, що б їм сказали?

— Довіряйте Церкві. Через багатьох людей диявол Її ранив. Але не переставайте вірити в Церкву і в Бога.

Коментар

Отець Ростислав Пендюк, голова Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ:

Першу розмову з паном Бернардом ми мали у січні. Навесні благословення на переклад Юкату отримали від Патріарха Святослава. Наразі робота над виданням триває. Ймовірно, друкуватиме книжку видавництво «Свічадо». Принаймні ми мали усну розмову з видавництвом, хоч офіційно документів ще не підписували. Є також перша спроба перекладу. Але будемо ще детально опрацювувати кожну статтю в Молодіжному катехизмі, бо справа дуже серйозна. До слова, основний текст змінювати не можемо. Така довмовленість із авторами. Але, напевно, змінимо фото й тексти збоку сторінок, адаптувавши до особливостей нашої церковної традиції.

Розмовляла Іванка Рудакевич, РІСУ